дооколишній

[dookolɪʃnij] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Власна назва, що вживається як прикметник для позначення території, розташованої безпосередньо навколо, поблизу або в межах околиць певного населеного пункту, переважно села.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дооколишній, р. дооколишнього, д. дооколишньому, з. дооколишнього, о. дооколишнім, м. дооколишнім

Більше записів