дообладнання

[dooblɑdnɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Добладнання — додаткове обладнання, пристрої або пристосування, що встановлюються на основне устаткування, транспортний засіб, механізм тощо для розширення його функціональних можливостей, покращення характеристик або адаптації до конкретних потреб.

  2. (Техніка) –

    Добладнання — процес додавання, встановлення або монтажу такого додаткового обладнання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дообладнання, р. дообладнання, д. дообладнанню, з. дообладнання, о. дообладнанням, м. дообладнанні, к. дообладнання

Більше записів