доня

1. Ласкаве звертання або назва дочки, переважно в родинному колі; дочка.

2. (у прямому звертанні) Ласкаве іменування молодої жінки або дівчини, часто з відтінком пестощів, поваги або співчуття.

3. (заст., діал.) Молода жінка, дівчина, донька (у значенні “дівчина на виданні”).

Приклади:

Приклад 1:
Покірна купецька доня, чоловік — зрадник і тиран, осінні мрії, материн­ство й захоплення наприкінці гарним юнаком, хапання за рештки життя, хвороблива потреба надати їм хоч якогось змісту напередодні старості, коли спалахує останній, жалісний, безтямний вогонь у жіночій крові! Ні нове, ні рідкісне.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”