доношувач

1. Особа, яка доносить (повідомляє) про когось або щось, часто з таємним чи недоброзичливим наміром; інформатор, стукач.

2. (Заст.) Той, хто доводить щось до кінця, завершує почату справу; той, хто донесе щось до відома.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |