доношений
[donoʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Про дитину: народжений у природний термін вагітності, з достатньою масою тіла та розвиненими органами; протилежне до недоношеного.
-
Про плод: що досяг останньої стадії внутрішньоутробного розвитку, готовий до народження.
-
Переносно: доведений до логічного завершення, цілком сформований, зрілий (про думку, ідею, задум тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доношений, р. доношеного, д. доношеному, з. доношеного, о. доношеним, м. доношенім