доношеність

[donoʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Медицина) –

    Стан дитини, що народилася після закінчення повного терміну внутрішньоутробного розвитку (зазвичай 38-40 тижнів вагітності), з достатньою масою тіла та зрілістю всіх органів і систем.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — завершеність, повнота, доведеність чогось до логічного кінця або до стану повної готовності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доношеність, р. доношеності, д. доношеності, з. доношеність, о. доношеністю, м. доношеності, к. доношеносте

Більше записів