донос

1. Повідомлення владі, керівництву чи іншим уповноваженим органам про чиїсь дії, що вважаються порушенням закону, правил або суспільних норм, часто з таємним або прихованим наміром нашкодити цій особі.

2. У історичному контексті — офіційне письмове або усне звинувачення, заява про злочин або правопорушення, що подавалася до державних органів (наприклад, у царській Росії чи в тоталітарних режимах).

3. (Переносне значення) Підступна, недобра чи брехлива вимова, наклеп.

Приклади:

Приклад 1:
Я не знаю нічого про донос мого батька на Юрія Коцюбинського. Та якщо такий донос був, то це, звичайно, факт ганебний.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”