Словник Української Мови
Буква
1. (у хімії) що стосується взаємодії між молекулами або частинами молекули, при якій одна частина (донор) надає електронну пару для утворення хімічного зв’язку, а інша (акцептор) її приймає.
2. (у фізиці напівпровідників) що описує тип домішок у напівпровідниковому матеріалі, де донорні домішки віддають електрони, а акцепторні — приймають їх, формуючи провідність.
Приклад 1:
Донорно-акцепторний механізм виникнення ковалентного зв’язку відрізняється від обмінного тільки походженням загальної електронної пари, відповідальної за хімічний зв’язок. При донорно -акцепторном механізмі зв’язок здійснюється за рахунок неподіле ної електронної пари одного з атомів, а при обмінному механізмі – поділеної пари електронів.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”