донезмогу

1. До виснаження сил, до крайньої межі можливостей, часто з відтінком надмірності або зайвих зусиль.

2. (У переносному значенні) Дуже сильно, надзвичайно, до найвищого ступеня (про почуття, якості тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Другого дня відшукав його Іван Семенович під час перерви: — Мені з тобою, Кунице, поговорити треба… Той скривився ледве помітно: — Ех, Ваніку… Тут роботи донезмогу, а ти все з розмовами… І, відклавши газету, промимрив: — Кажи… Тільки без психології, будь ласка, та філософії… Простіше. — Ти, Кунице, зачепив учора болюче місце моє… Да, болюче… Іван Семенович переступив з ноги на ногу й замовк.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прислівник () |