донечка

Зменшувально-пестлива форма іменника “дочка”, що виражає ніжне, любляче ставлення до дитини жіночої статі або молодої жінки (зазвичай від батьків).

Вживається також як звертання до дівчинки або молодої жінки, часто з відтінком співчуття, турботи або близькості.

Приклади:

Приклад 1:
А дарма: нам услід, пацькаючи по мильній воді пальчиком, пильно дивилася чотирирічна поетова донечка. Цей випадок майже стерся з моєї пам’яті, може, тому, що я так і не спромігся на якусь власну думку про поета Л., тихо вирішивши надалі обмежитися лише його фантастичними віршами.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”