1. (Про людину) Який довго жив у місті, набув міських звичок, манер, світогляду; цивілізований, урбанізований.
2. (Перен., про місцевість, предмет) Який набув ознак міста, цивілізації; облаштований, упорядкований, пристосований до комфортного життя.
домитий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |