домовитий
[domoʋɪtɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який уміє домовитися, досягти згоди в переговорах; поступливий, компромісний.
-
Який свідчить про здатність до домовленості; такий, що виражає готовність до угоди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. домовитий, р. домовитого, д. домовитому, з. домовитого, о. домовитим, м. домовитім