Значення
-
Дійти згоди, погодитися з кимсь щодо чогось, обговоривши та вирішивши певні умови, деталі.
-
Уживається у формі дієприкметника минулого часу пасивного стану “домовлений”: такий, про який попередньо домовилися, узгодили; умовлений.
-
Рідко: закінчити мовляти, сказати все до кінця (застаріле вживання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я домовлю, ти домовиш, він домовить, ми домовимо, ви домовите, вони домовлять