1. Дійти згоди, погодитися з кимсь щодо чогось, обговоривши та вирішивши певні умови, деталі.
2. Уживається у формі дієприкметника минулого часу пасивного стану “домовлений”: такий, про який попередньо домовилися, узгодили; умовлений.
3. Рідко: закінчити мовляти, сказати все до кінця (застаріле вживання).