домовленість

1. Результат домовляння; угода, згода, досягнута шляхом обговорення між двома або більше сторонами щодо спільних дій, розподілу обов’язків, умов співпраці тощо.

2. Попередня, часто неофіційна чи усна, угода, умовленість, що встановлює певні правила або порядок дій для учасників.

3. У політичному, дипломатичному або діловому контексті — формальна чи неформальна угода, часто компромісного характеру, що фіксує зближення позицій сторін.

Приклади:

Приклад 1:
У мене виявилося саме таке, я побачив її спалах, вона всміхнулась, я все зрозумів, стало до дідька зимно у грудях, залишалося ще з десять кроків, не цілих сто марок у портмоне, які я мав при собі, аж ніяк не Гарантували нашу домовленість, за п’ять кроків до неї я почув «hallo, kommst du mit?»1, ще два кроки я мовчав нарешті видихнув просто у неї «ja, ich komme mit, Liebling, wieviel?»2, вона не відповіла «wieviel», крутнулася на своїх садомазопідборах, узяла мене за руку і підвела до брами. Отже, була все-таки місцевою, зі Швабінґа, браму відчинила ключем, задля special effect’y видобутим із того запаморочливого декольте, і так ми 1 Привіт, підеш ЗІ МНОЮ?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Простуючи по Фондамента деї Мендіканті, Респондент щоразу частіше поглядав на годинник (версія: Респондент мав із кимось домовленість про зустріч). Однак порівнявшися з церквою Сан Ляццаро деї Мендіканті, Респондент не зміг утриматися від спокуси і (як уже зрозуміло Монсиньйорові) зайшов досередини.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”