1. Той, хто займається доморядництвом; власник невеликого присадибного господарства, городник.
2. Заст. Той, хто живе в доморядстві, у своєму господарстві; домогосподар.
доморядник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови