Древослів

Словник Української Мови

домодержавець

[domodɛrʒɑʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний титул правителя (князя, царя) в Московії до прийняття Петром І титулу імператора; самодержавець.

  2. (Історія) –

    Уживається як синонім до слова «самодержець» для позначення необмеженого монарха, володаря з абсолютною владою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. домодержавець, р. домодержавця, д. домодержавцеві, з. домодержавця, о. домодержавцем, м. домодержавцеві, к. домодержавцю

Більше записів