1. Історичний титул правителя (князя, царя) в Московії до прийняття Петром І титулу імператора; самодержавець.
2. Уживається як синонім до слова «самодержець» для позначення необмеженого монарха, володаря з абсолютною владою.
домодержавець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |