домочадці

1. Особи, які проживають разом з кимось у одному домі, господарстві; члени родини, родичі.

2. (заст.) Підлеглі, слуги в поміщицькому чи заможному домі; челядь.

Приклади:

Приклад 1:
172 Овець 14 тисяч, верблюдів – 6 тисяч… Це є домочадці великого Авраама, що виступили з сильним мужем Гедеоном проти Мадіама25. Вони – і люди, і худоба, і звірі, і птахи, котрим начіпляв Єзекіїль багато крил, очей і коліс.
— Тютюнник Григорій, “Вир”