домочадець

[domot͡ʃɑdɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Соціологія) –

    Особа, яка живе разом з когось у одному домі, квартирі; член родини або співмешканець.

  2. (Історія) –

    Застаріле: домашній слуга, прислуга, що живе в господарському домі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. домочадець, р. домочадця, д. домочадцеві, з. домочадця, о. домочадцем, м. домочадцеві, к. домочадцю

Більше записів