доміциляція

[domit͡sɪljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    (у цивільному праві) Визначення місця постійного проживання (доміцилію) фізичної особи, що має юридичне значення для встановлення її правового статусу, застосування законодавства певної країни (наприклад, у спадкових, родинних справах) та визначення податкової резиденції.

  2. (Юриспруденція) –

    (у фінансах та торгівлі) Зазначення місця платежу за векселем або іншою цінною паперовою, тобто визначення місцезнаходження платника, де має бути здійснено оплату за документом.

  3. (Історія) –

    (застаріле) Поселення, місце постійного проживання; перебування на певному місці як постійний мешканець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доміциляція, р. доміциляції, д. доміциляції, з. доміциляцію, о. доміциляцією, м. доміциляції, к. доміциляціє

Більше записів