Значення
- (Філософія) –
(філософська термінологія) Властивість об’єкта, яка полягає в тому, що його можна виміряти, піддати кількісному визначенню або оцінці за певною шкалою; міримість.
- (Фізика) –
(математика, фізика) Наявність вимірів, розмірностей; характеристика простору або об’єкта, що виражається числом незалежних параметрів, необхідних для опису його стану або положення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. домірність, р. домірності, д. домірності, з. домірність, о. домірністю, м. домірності, к. домірносте