Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має перевагу, переважає над іншими за якоюсь ознакою (силою, впливом, значенням тощо); панівний.
2. У біології: такий, що домінує, проявляється в нащадках при схрещуванні і пригнічує прояв іншого (рецесивного) ознаки.
3. У музиці: що стосується домінанти, побудований на V ступені ладу; також — основний, провідний (про тему, мотив).
Приклад 1:
Сюди входять взаємовідносини між членами колективу, суб’єктивні враження кожного про ставлення до нього решти, співчуття і допомога ( або байдужість і навіть злорадство) товаришів, домінуючий фон настрою, задоволення від роботи, від своєї ролі у ній і колективі. Характерні риси здорового психологічного клімату – невимушеність, ясність у розумінні завдань колективу, щире шанобливе ставлення один до одного, вирішення різнодумства « мирним шляхом» і без втручання керівництва, відсутність у колективі сварок і конфліктів, вільне вираження своїх почуттів і думок, орієнтація на об’єктивність і справедливість керівника, відсутність дріб’язкової опіки і недовіри, мажорного настрою.
— Котляревський Іван, “Енеїда”