домінуючий
[dominujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Такий, що має перевагу, переважає над іншими за якоюсь ознакою (силою, впливом, значенням тощо); панівний.
-
У біології: такий, що домінує, проявляється в нащадках при схрещуванні і пригнічує прояв іншого (рецесивного) ознаки.
-
У музиці: що стосується домінанти, побудований на V ступені ладу; також — основний, провідний (про тему, мотив).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. домінуючий, р. домінуючого, д. домінуючому, з. домінуючого, о. домінуючим, м. домінуючім