1. (у філософії, логіці) Бути домінантою, виступати основним, провідним поняттям, принципом або властивістю в певній системі, концепції чи судженні.
2. (рідко, у спеціалізованих контекстах) Піддаватися домінуванню, тобто перебувати під переважним впливом, контролем або пануванням чогось іншого.