Значення
-
Мати перевагу, переважати за кількістю, силою, значенням або впливом; панувати, головувати.
-
Займати панівне, провідне становище; бути основним, найважливішим.
-
У музиці: будуватися на домінанті (п’ятій ступені ладу); мати домінантову функцію.
-
У спорті: мати явну перевагу над суперником, контролювати хід змагання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я доміную, ти домінуєш, він домінує, ми домінуємо, ви домінуєте, вони домінують