Значення
- (Біологія) –
(у біології) Ознака, яка проявляється в організмі при наявності хоча б одного відповідного домінуючого гена від одного з батьків і пригнічує прояв альтернативної (рецесивної) ознаки.
- (Мистецтво) –
(у музиці) П’ятий ступінь мажорного або мінорного ладу, а також звук, акорд або тональність, побудовані на цьому ступені; один з головних стовпів тональної системи.
- (Психологія) –
(у психології, фізіології) Панівний, переважаючий осередок збудження в центральній нервовій системі, який тимчасово визначає характер реакцій організму на подразнення.
- (Філософія) –
(переносне значення) Основна, провідна ідея, явище або ознака чогось; те, що має вирішальний вплив, переважає.
Правопис та відмінювання
н. домінанта, р. домінанти, д. домінанті, з. домінанту, о. домінантою, м. домінанті, к. домінанто