Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Довга палиця, кийок, який використовується для підтримки при ходьбі, особливо в горах; довга ціпкова палиця.
2. (діал.) Великий дерев’яний молот, колотушка, булава; знаряддя для забивання кілків, утрамбування землі тощо.
3. (перен., розм.) Про високу, худу людину (зазвичай жінку).
Приклад 1:
Я спроса ее, не дочь ли она, Домаха, такой-то вдовы? Она отвечала, что она самая.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
Вихід I Домаха, джура, кілька дівчат і козаків. Домаха (до дівчат, що накривають нарундуці столи).
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Приклад 3:
Простіть сльозам, що самохіть… Вихід VIII Ті ж і Домаха. Домаха (виходить на рундук).
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”