Зменшувально-пестлива форма від слова “долина”: невелика або мальовнича долина, яка викликає ніжні, теплі почуття.
Власна назва невеликих населених пунктів, переважно сіл, в Україні (наприклад, у Вінницькій, Чернівецькій областях).
долинонька
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Бур’ян та осока; Була б долинонька, неначе пустка тая, А подивись, тепер вона яка! До нас зозуленька у гості прилітає І весело кує, як в тихому кутку; Вівчарик на сопілку грає Під явором, у холодку; Співає соловей, неначе у садочку, А серед ночі, в тихий час, Тут мавочки гуляють у таночку І ясний місяць дивиться на нас.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |