1. У давньоруській архітектурі: будівельний майстер або підрядник, який спеціалізувався на зведенні нижніх частин храмів (долів, фундаментів, цокольних поверхів), часто з каменю, тоді як верхні частини (верхи) будували “верхітники”.
2. У сучасному вжитку (переносне значення): людина, яка займається негласною, підготовчою або чорновою роботою, створюючи основу для майбутньої діяльності інших; фундатор, зачинач справи.