Значення
- (Історія) –
У давньоруській архітектурі: будівельний майстер або підрядник, який спеціалізувався на зведенні нижніх частин храмів (долів, фундаментів, цокольних поверхів), часто з каменю, тоді як верхні частини (верхи) будували “верхітники”.
- (Лінгвістика) –
У сучасному вжитку (переносне значення): людина, яка займається негласною, підготовчою або чорновою роботою, створюючи основу для майбутньої діяльності інших; фундатор, зачинач справи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доличник, р. доличника, д. доличникові, з. доличника, о. доличником, м. доличникові, к. доличнику