Словник Української Мови
Буква
1. Карбонатна гірська порода, що складається переважно з мінералу доломіту (карбонату кальцію та магнію) і утворюється в результаті метасоматичного заміщення кальциту; використовується як будівельний та облицювальний камінь, а також як флюс у металургії та сировина для виробництва вогнетривів.
2. Мінерал класу карбонатів, подвійна сіль кальцію та магнію (CaMg[CO₃]₂), що кристалізується в тригональній системі; часто зустрічається у вигляді зернистих мас, рідше — кристалів.
Приклад 1:
11 Петрографія – вивчає склад, походження, закономірності залягання гірських порід (приклади: г раніт – порода, що складається з багатьох мінералів, головна складова SiO 2; мармур – перекристалізований вапняк і доломіт – MgCO3 · CaCO3; сланець – дрібнозерниста осадова тверда порода). Геотектоніка – вивчає рухи і будову земної кори.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Є мономінеральні – вапняки, складені кальцитами (кристалічний CaCO 3, іноді з часткою MgCO 3), доломіт (CaMg[CO 3]2), кварцити – складені здебільшого кварцом. У мономінеральних порід є основний породоутворюючий мінерал і другорядні.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
З цією метою розроблялись як поклади твердих порід – вапняк (СаСО 3), доломіт (СаСО 3· MgСО 3), так і нетверді – вапнякові туфи, лугові мергелі, крейда. Щодо твердих вапнякових порі д важливо домогтися мінімальної тонини їх помолу – 0,025 – 1,0 мм.
— Тютюнник Григорій, “Вир”