Словник Української Мови
Буква
1. (геол.) Різновид доломіту — осадова карбонатна гірська порода, що складається переважно з мінералу доломіту, використовується як будівельний та облицювальний камінь, флюс у металургії.
2. (заст., діал.) Місцевість, де добувають або обробляють цю породу; доломітний кар’єр.
Приклад 1:
IV Попід горою, яром, долом, Мов ті діди високочолі, Дуби з Гетьманщини[31] стоять. У яру гребля, верби вряд, Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать… Мов покотьоло[32] червоніє, Крізь хмару сонце зайнялось.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
Були багаті, Високі на горі палати, Чималий у яру ставок, Зелений по горі садок, І верби, і тополі, І вітряки на полі, І долом геть собі село Понад водою простяглось. Колись там весело було.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 3:
чlвкы и3же прелщаше симь њбразом чlвкы и3же сим и3 долом прел- щаше чл+ки которій людій ошуковалъ и изводилъ которій людий ошукивал и зводил. который людей ошуко- вал и зводил; и4же чре€ нeгw Нaрwдъ члчcкій прелщaше, a 406b да во€мэѕдіе пріи1метъ t чlвкъ.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”