1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Розмовна назва нижньої частини чого-небудь, долу; те саме, що долівка (у значенні “низ”).
долівка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли його вели коридором, а потім через цей льох до шаховки, він зауважив, що стіни скрізь побілені, електричні лампки висять рясніше, долівка вкрита новим асфальтом. А найголовніше — зовсім мертва тиша.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Долівка вимазана жовтою глиною, а стіни білою, і підведено чорним. На глухій стіні килим висить, і на килимі колодка з-на п’ядь довжини, й на ній написано Nota.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |