долітце

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “долото”: невелике долото, ручний столярний або слюсарний інструмент для обробки дерева чи металу у вигляді загостреної сталевої пластини з ручкою.

2. (у геології, техніці) Різальний елемент (коронка) бурового інструменту, що призначений для руйнування гірської породи при ударно-обертальному бурінні свердловин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |