1. (археологія, архітектура) Тип давньогрецького храму, що характеризується видовженими пропорціями та великою кількістю колон уздовж довгих сторін (зазвичай 6 колон на фасаді та 13–15 на бічних сторонах), наприклад, храм Аполлона в Сіракузах.
2. (історія мистецтва) Узагальнена назва для давньогрецьких храмів, що мають подовжену форму та портик з колонами, відмінну від компактніших типів (наприклад, периптера).