доленька

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “доля”, що означає долю, приреченість, життєвий шлях, але з відтінком співчуття, ніжності або іронії.

2. У народній творчості та поетичній мові — персоніфікований образ долі, часто звертання до неї як до живої істоти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Так такая-то моя доленька нещасливая? Так такому-то дурневі достанеться орудовати надо мишо?
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Частина мови: іменник (однина) |