Словник Української Мови
Буква
1. Процес створення, збирання, оформлення та систематизації документів для фіксації інформації, фактів або подій.
2. Сукупність дій і процедур, спрямованих на підтвердження, обґрунтування чи реєстрацію чого-небудь за допомогою офіційних паперів, свідоцтв, матеріалів.
3. У галузі інформаційних технологій — процес розробки та підтримки технічної, користувацької або програмної документації для систем, продуктів чи послуг.
Приклад 1:
Технічні засоби забезпечення функцій дізнання та документування в справах про контрабанду.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Вона використовується більшістю провідних західних компаній “для вибору, документування та інтерпреФ тації об’єднаних причинноФнаслідковими зв’язками фінансоФ вих і нефінансових показників, що відображають процес реФ алізації стратегії компанії” [6]. Нині більшість із компаній, що входять до списку 500, який щорічно публікує журнал “Fortune”, використовують у своїй діяльності
— Котляревський Іван, “Енеїда”