докучливий
[dokut͡ʃlɪʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який набридає, докучає своїми проханнями, розмовами, увагою тощо; нав’язливий, набридливий.
-
Який викликає відчуття стомленості, нудьги через монотонність, одноманітність або тривалість; виснажливий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. докучливий, р. докучливого, д. докучливому, з. докучливого, о. докучливим, м. докучливім