1. Який набридає, докучає своїми проханнями, розмовами, увагою тощо; нав’язливий, набридливий.
2. Який викликає відчуття стомленості, нудьги через монотонність, одноманітність або тривалість; виснажливий.
докучливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
нікуди не годиться, а до того ще докучливий та ревнивий, а старий — тихий-тихий і покірний.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикментик () |