1. Докоряти — дорікати, осуджувати когось за щось, висловлювати невдоволення чи осуд діями, вчинками іншої людини.
2. Докоряти — (застаріле) переконувати, умовляти когось, схиляти до чогось настійливими проханнями або вмовлянням.
докоряти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона просто загадувала їй робити роботу, третього тижня вже почала на невістку кричать, а далі й докоряти. Мотря насилу здержувала язика й тільки поглядала на свекруху сердитим оком.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: дієслово () |