1. Який виражає докір, несхвалення; переповнений докором.
2. Який за своїм характером, змістом спричиняє почуття докору, каяття; гострий, болючий.
докірливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та докірливий погляд гетьмана Лободи Наливайка лише підбадьорив: тепер про замок у Лубнах, аби в нім пересидіти-відпочити, було нічого й думати. Тепер вони, хоч і з останніх сил, та виламаються у степ, а в дикім степу — спасіння.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |