1. Доводити до кінця, завершувати щось розпочате; закінчувати.
2. (у спеціальному вживанні) Надавати чомусь остаточного, завершеного вигляду; оздоблювати, опоряджувати.
докінчувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вже згодом я усвідомила, що мені, мабуть, судилося бути чи не єдиним стороннім глядачем, який бачив готовий, підсвічений вітраж… Десь уже зовсім пізно вночі повертаюся додому, залишивши художників ще щось докінчувати, прибирати, готувати роботу до завтрашнього акту офіційного прийняття. Отже, завтра о 16 годині.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: дієслово () |