Дьогтекуріння — історичний спосіб отримання дьогтю шляхом сухої перегонки (піролізу) деревини, переважно берестової, у спеціальних курних ямах або печах.
Дьогтекуріння — традиційне ремесло та промисл, поширений у лісистих регіонах, що полягав у випалюванні деревної смоли (дьогтю) для потреб господарства (змащування коліс, шкіряного промислу, імпрегнації дерева).