договорювання

1. Процес досягнення згоди, узгодження позицій або умов шляхом переговорів; результат такого процесу — домовленість.

2. У лінгвістиці: вид синтаксичного зв’язку, при якому залежне слово набуває ті самі граматичні форми (рід, число, відмінок, іноді особа), що й головне, наприклад: зелений листок, зеленого листка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |