договорювання

[doɦoʋorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Процес досягнення згоди, узгодження позицій або умов шляхом переговорів; результат такого процесу — домовленість.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: вид синтаксичного зв’язку, при якому залежне слово набуває ті самі граматичні форми (рід, число, відмінок, іноді особа), що й головне, наприклад: зелений листок, зеленого листка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. договорювання, р. договорювання, д. договорюванню, з. договорювання, о. договорюванням, м. договорюванні, к. договорювання

Більше записів