догматичність

[doɦmɑtɪt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість догматичного мислення, що характеризується схильністю до догматизму; некритичне, беззастережне прийняття будь-яких положень, ідей або принципів як абсолютних істин, що не потребують перевірки та доказів.

  2. (Релігія) –

    У релігійному контексті — суворе, непохитне дотримання церковних догматів та доктрин, часто з відкиданням будь-яких інтерпретацій чи сумнівів.

  3. (Психологія) –

    У переносному значенні — загальна риса поведінки або світогляду, що виявляється в категоричності, непохитності, відмові від розгляду альтернативних поглядів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. догматичність, р. догматичності, д. догматичності, з. догматичність, о. догматичністю, м. догматичності, к. догматичносте

Більше записів