1. Той, хто догоджає комусь, намагається бути приємним, часто через корисливі мотиви; підлабузник, прислужник.
2. Заст. Той, хто догоджає, надає послуги; слуга, служитель.
догідник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови