1. Такий, що здатний легко здогадуватися, розуміти щось за непрямими ознаками, робити вірні припущення; проникливий, кмітливий.
2. Який свідчить про здатність до здогаду, містить у собі здогад; виявлений інтуїтивно.
догадливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та тюремники народ догадливий. Вони прийшли до камери І2, з якої виходила та намальована людина, почали її шукати.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик () |