У напрямку до свого житла, місця постійного проживання або до місця, яке сприймається як рідне, власне.
У напрямку до рідного краю, батьківщини.
У бік завершення дії, до кінцевого стану (часто у стійких виразах, наприклад, «довести справу додому»).
додому
Буква
Приклади:
Приклад 1:
От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь, — хоть обсушуся, бо як його таким іти додому? Поки дійдем, ще й тая нападе — не тута споминаючи — цур-пек!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Вчинивши біля неприступних стін урартської столиці Тушпа криваву вакханалію, Тіглатпаласар III, так і не оволодівши Тушпою, повернувся додому. Він не зміг підкорити Урарту, проте відновив ассирійську перевагу на півночі Передньої Азії.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
VII Припхавшись додому, Лаговський першим ділом схопив свою скрипку, що її він скрізь возив із собою. Він не вчився ніколи в ніякого вчителя, вивчився самотужки, скрипаль-технік був з нього абиякий: тільки того й було, що грав справді з великим чуттям.
— Тютюнник Григорій, “Вир”