1. (діал.) Дожити до старості, до похилого віку, особливо про жінку.
2. (перен., рідк.) Довго прожити, перебувати десь або займатися чимось до стану виснаження, втоми; дотягти, досидіти.
додівчити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |