1. Такий, що додається до чогось основного, головного, необхідного; зайвий, надмірний.
2. Призначений для поповнення, збільшення чогось; допоміжний, резервний.
3. Який настає або відбувається поза основним, обов’язковим; факультативний.
додатковий
Буква
Приклади:
Приклад 1:
З цих часток доби впродовж 1460 років набігав додатковий рік. Це не залишилося непоміченим єгиптянами, які звернули увагу, що раз у 1460 років початок їхнього календарного року збігався з появою на небосхилі яскравої зірки Сіріус (по-єгипетськи Сотіс).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Увесь додатковий тиск p′, що діє на газ і на виділену в ньому стінку, пр о- порційний до сили f, що діє на одну мол е- к у л у в б і к с т і н к и , і ч и с л у м о л е к у л в о ди- ниці об’єму перед стінкою, тобто n: 2 212 nCCfnCp ==′ . Оскільки µV Nn A= , то 2221 V a V NCCp A µµ ==′ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Додатковий член dt dФB− , який відрізняєть- ся від нуля тільки у разі зміни магнітного потоку через поверхню dS повинен розмірність Він і визначає ЕРС інду- кції iε : dt dФB iε −= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”