дочинювання

[dot͡ʃɪnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “дочинювати”; завершення чину, доведення до кінця певної дії, обряду чи ритуалу.

  2. (Релігія) –

    У церковній практиці: завершальна частина чину, богослужіння або таїнства, що настає після основної частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дочинювання, р. дочинювання, д. дочинюванню, з. дочинювання, о. дочинюванням, м. дочинюванні, к. дочинювання

Більше записів