1. Дія за значенням дієслова “дочинювати”; завершення чину, доведення до кінця певної дії, обряду чи ритуалу.
2. У церковній практиці: завершальна частина чину, богослужіння або таїнства, що настає після основної частини.
дочинювання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |