дочувати

1. Сприймати на слух щось ледве чутне, важке для розпізнавання; розрізняти звуки, які важко почути.

2. (перен.) Відчувати, розуміти щось неявне, приховане; інтуїтивно сприймати чиїсь почуття, настрої або невисловлені думки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |