доченька

1. Зменшувально-пестливе від іменника “дочка” — дитина жіночої статі по відношенню до своїх батьків.

2. (переносно) Ласкаве, зворушливе звертання до дівчини або молодої жінки, що виражає ніжність, турботу або повагу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |