дочечка

1. Зменшувально-пестлива форма іменника “дочка” — дитина жіночої статі по відношенню до своїх батьків.

2. (переносно) Про будь-яку установу, організацію або підприємство, що було створене або виділилося з іншої, більшої або основної (материнської) компанії.

Приклади вживання

Приклад 1:
І дочечка у їх росла, Уже чимала піднялась. І генерал її посватав, Бо страх хорошая була, А генерал був страх багатий.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |